Адреса: вул. Сирецька, 25А, м. Київ
тел./факс (044) 494 41 04; (067) 751 77 37
РУС
УКР

Чи пити воду з-під крана?

05 грудня 2018 р.
Чи пити воду з-під крана?
Багато жителів європейських країн можуть пити воду прямо з крана, не побоюючись за своє здоров'я. Фіни в Гельсінкі отримують воду з місцевого озера, воду знезаражують, фільтрують і подають в водопровід чисту і безпечну, придатну для пиття навіть дітям.
У багатоводної Україні майже 80% міст отримують водопровідну воду з відкритих джерел, в основному це річки. Однак, не всі жителі України можуть похвалитися можливістю без побоювання пити водопровідну воду. Наскільки ж вірний жарт «пити воду з-під крана можна, але не довго»?
Водоканали зобов'язані, незалежно від того де відбувається забір води, подавати її в водопровід, відповідно до санітарних норм, питної якості. З огляду на те, що переважна кількість очисних станцій було побудовано в досить давні часи, а також, що споживання води постійно зростає, багато станцій очистки просто не справляються зі своїм завданням. Для того щоб не припиняти подачу води вони переходять на тимчасові ТУ за якістю води, подаючи технічну воду, в розрахунку з часом оновити системи очищення, а потім, забувають це зробити. Про зношеність і забрудненість водопровідних мереж говорити і не варто.
Однак, існує ще одна проблема, що впливає на якість води, яку ми п'ємо. Це, так би мовити, вихідна вода. У тій же Норвегії рибалка, перш ніж йти на риболовлю, випере і дезінфікує рибальські чоботи, одяг і оснащення.
Пити чи воду з-під крана?
Проблема забруднення водних артерій є болючою не тільки в Україні. Наприклад, 30 років тому річку Рейн, яка протікає територіями Швейцарії, Німеччини, Австрії, Нідерландів і Франції, називали європейської клоакою. Причиною тому - гримуча суміш хімічних сполук хрому, нікелю, діоксину і дихлофосу, які скидала в річку потужна промисловість Німеччини. Складно повірити, але за кілька років європейцям вдалося перетворити Рейн, Сену і Темзу з стічних канав з промисловими відходами в водні артерії, в яких нерестяться лосось і форель. Боролися за очищення великих водних артерій комплексно. У 1970-х роках підприємства, розташовані в басейні Рейну, почали модернізацію систем очищення стоків із застосуванням безвідходних технологій. Таким чином, до 1985 року в Рейн перестали надходити солі важких металів, а з 1990 року - і інші небезпечні речовини. Примітно, що на сьогоднішній день річка вважається найчистішою артерією Європи. За чистотою води в рейнському басейні і інших річках Німеччини тепер стежить ціла мережа екологічного оповіщення, оснащена сучасним обладнанням. Мережа дозволяє на ранніх стадіях визначити джерела забруднення води, швидко їх локалізувати і усунути. Такий моніторинг підкріплений патрулюванням водної поліції, яка контролює підприємства. Ренесанс пережила і головна водна артерія Франції - Сена. Ще в 1960-х роках вона була в катастрофічному стані. Внаслідок сильного забруднення, в той період в Сені водилося всього лише три види риби. Сучасні установки для очищення промислових викидів і зливових стоків дозволили за 20 років реанімувати річку, на сьогоднішній день там мешкає більше 32 видів риб.
Британська Темза в 60-х роках теж була клоакою з промислових відходів і каналізаційних стоків. Повільно вмирати вона почала ще за часів наполеонівських війн, коли в річку стали виводити каналізаційні стоки, промислові і сільськогосподарські відходи. У 1958 році вчені констатували, що в Темзі, в межах Лондона, зникла вся риба. Це підштовхнуло владу до рішучих дій. У 1965-му вони закрили лондонський порт, на той момент - найбільший в світі, і зайнялися інтенсивним очищенням русла. Близько 40 років знадобилося владі і бізнесменам Лондона, щоб відродити життя в Темзі. Тут, як в Німеччині і Франції, вирішальним фактором стало впровадження нових технологій очищення стоків.
Економіці України притаманна висока частка водомістких і енергоємних технологій. А їх впровадження і нарощування здійснювалося найбільш «дешевим» способом - без будівництва відповідних очисних споруд. Тепер, населення країни пожинає плоди структурних деформацій народного господарства минулих років. Найбільш актуальною проблемою в сфері водокористування залишається погіршення якості води. Так, в басейни українських річок, за різними оцінками, щорічно скидається близько 10 млрд кубометрів стічних вод, в тому числі, чистих і нормативно очищених 6,5 млрд кубометрів і забруднених - 3,5 млрд кубометрів. Приблизна оцінка даних державного обліку вод за останні роки свідчить, що промисловими підприємствами по всій країні скинуто у водні об'єкти України близько 55% забруднених стічних вод. Причому, частка комунального господарства в них становить 41%.
За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії, особливо складна ситуація спостерігається в басейнах річок Дніпро, Сіверський Донець, річок Приазов'я, окремих приток Дністра, Західного Бугу, північно-західній частині Чорного моря. Напружена екологічна обстановка склалася і в басейні Дніпра - основному джерелі водопостачання країни (70%), де сконцентрована найбільша кількість промислових і сільськогосподарських виробництв, розміщені великі індустріальні центри, об'єкти атомної енергетики та зрошувальні системи.
Центральна геофізична обсерваторія ділить стан зовнішніх поверхневих вод на чотири категорії. В основному, якість водних ресурсів, що залучаються для використання галузями економіки, відповідає 2 і 3 класів, але іноді і 4. «Пункти 4 категорії розташовують на найбільш забруднених ділянках річок», - пояснюють фахівці. І це безпосередньо впливає на якість питної води. Водні об'єкти України містять в собі нафтопродукти, сульфати, нітрати, феноли, сполуки азоту і важких металів, біогенні і органічні речовини і так далі.
В Україні практично не залишилося джерел водопостачання 1-ї категорії якості, практично всі водойми за рівнем забруднення, наблизилися до 3-ої категорії.
Пить ли воду из-под крана?
Ми всі чекаємо, що державні служби звернуть увагу на ситуацію зі станом наших водних ресурсів, але хіба кожен з нас не може зробити хоч трохи для того, щоб діти і внуки могли пити, якщо вже не чисту то, по крайней мере, не отруєну воду.
Всі вважають за необхідне, щоб водопровід був у будинку, але не всі розуміють, що підвищенне водоспоживання призводить до необхідності якосного очищення використаної води, щоб забруднена вода, скинута в грунт, не потекла струмком в розташований недалеко колодязь, ставок або уздовж стовбура свердловини в артезіанські води. Використану воду необхідно добре очистити на очисній станції, артезіанську свердловину необхідно виконати правильно, з відсіканням можливості змішування артезіанської і поверхневої води. На цьому етапі виконання перерахованих вище вимог збільшує витрати на спорудження, але хіба здоров'я майбутніх поколінь не варто цього?
Кожен з нас може внести свій внесок у поліпшення екологічного благополуччя України. Наприклад, не викидати сміття в найближчу посадку, продумати і правильно виконати роботи по утилізації стічних вод в своєму дворі, вимагати виконання робіт по влаштуванню свердловини згідно норм і правил та, таким чином, врятувати хоча декілька відер чистої води. Адже, всім світом - це вже річка.

sociumin.com