Корисна інформація по септикам та дренажу

Для тих, хто будує власне помешкання!

Сучасна автономна каналізація може бути виконана у двох варіантах: септик і глибока біологічна очистка.

У якому випадку потрібно обирати септик? Якщо ви мешкаєте в будинку постійно, якщо у вас немає можливості підключити систему до електрики, і нарешті, якщо у вас недостатньо коштів на систему з біологічним очищенням (ціна будь-якого виробника від 2 тис. євро).

Недолік септика - це вода на виході, очищена на 50-60%, що, з часом, призводить до замулювання дренажу. Важливо пам'ятати, що дренаж є необхідною частиною автономної каналізації (за винятком випадків скидання очищених стоків у річку, озеро).

Очищення стічних вод у септику відбувається в 2 етапи: попереднє очищення і доочищення.

З будинку стічні води надходять до септика, в якому відбувається їх попередня очистка. Протікає вона без доступу кисню - анаеробний процес. Знаходяться в стічних водах частинки забруднень, осідаючи на дні, утворюють осад. В процесі бродіння осаду відбувається поділ цих частинок на розчинні і нерозчинні в воді мінеральні речовини, які скупчуються на дні септика у вигляді мулу. Тривалість очищення повинна становити не менше 3 діб. Тому обсяг септика треба розраховувати з добового скидання, помноженого на три. Наприклад, для чотирьох мешканців, кожен з яких витрачає, приблизно, 150 - 200 л на добу, необхідний септик об'ємом 2 - 3 м3.

Для усунення неприємного запаху септик підключають до вентиляційної каналізаційної мережі будинку з виходом через дах назовні. Правильно спроектований і змонтований септик видаляє до 60% зважених часток.

Якщо септик складається з двох або трьох камер, то ступінь очищення вища, а замулювання дренажу менше.

Доочищення проходить у грунті і може бути виконана у вигляді дренажного поля або фільтраційного колодязя.

Розрахунок дренажного поля відбувається для кожного випадку індивідуально. Для коректного розрахунку потрібно знати: кількість мешканців у будинку, фільтраційні параметри грунту і рівень грунтових вод.

Фільтруючі колодязі слід встановлювати тільки в піщаних і супіщаних грунтах при кількості стічних вод не більше 1 куб.м / добу. Основа колодязя повинна бути вищою за рівень ґрунтових вод не менше ніж на 1 м.

Дренажне поле, виконане з дренажних труб або дренажних модулів, забезпечує рівномірний розподіл на великій поверхні. У цій системі базою для бактерій служить шар щебеню безпосередньо під трубою або дренажними модулями, а подача кисню здійснюється за рахунок вентиляційної труби.

Септик розташовують на відстані від 5 до 20 м від будинку, а дренажну мережу на такій відстані від будинку, щоб стічна вода не могла розмити грунт під фундаментом, і не затопила підвальне приміщення або льох. Дренажі повинні бути нижче місць водозабору питної води за течією ґрунтових вод. На суглинних грунтах септик повинен знаходитися не ближче 20 м від водозабору, сама дренажна мережа - не ближче 30 м, а на піщаних і супіщаних грунтах - не ближче 50 м.

Стоки з дому надходять до дворової мережі каналізації, виконаної з труб діаметром 100 мм. Найбільший ухил трубопроводу не повинен перевищувати 0,15.

Труби укладаються прямолінійно, на глибині не менше 0,7 м. Всі зміни напрямку виконуються з пристроєм колодязя, діаметром не менше 800 мм.

Дренажні модулі встановлюються на шар щебеню фракції 20-40, товщина засипки 100-200 мм. Для запобігання замулювання, дренаж обов'язково вкривається геотканиною.

І всеж-таки, септик має один серйозний недолік. Його експлуатація призводить до швидкого замулювання дренажу.

Для продовження терміну служби дренажної системи є оптимальне рішення - станції глибокої біологічної очистки стоків, де використовується аеробний процес очищення з примусовою подачею повітря. Така система забезпечує до 98% очищення стоків.

Переваги станцій біологічної очистки: висока ступінь очищення стоків, компактність, герметичність, простота монтажу, економічність (не потрібно постійно викликати асенізаційну машину), екологічна безпека.

Рекомендації по монтажу, такі ж як і для септиків.